Послання миру до світу від дружини українського Героя Пілота Капітана! - 1

Як український капітан-льотчик відреагував на вторгнення Росії?

Послання миру до світу від дружини українського Героя Пілота Капітана! - 1


ЮСУФ ІНАН - ІНТЕРВ'Ю

Послання миру до світу від дружини українського Героя Пілота Капітана! - 1

Ось наше інтерв’ю з Чуйко Оленою Олексіївною:

ЮСУФ ІНАН – Чому для вас важливе звання «Герой України»? Він уже є героєм в очах українського народу.

Олена Олексіївна Чуйко - Я хочу, щоб люди пам’ятали його та його побратимів як Героїв. Щоб люди пам’ятали, хто захищає український народ.

Вони пожертвували своїм життям.

Для кого?

для народу України. За мир. Вони загинули захищаючи український народ, майбутнє нашої держави.

Для мене важливо знати щоб люди пам’ятали, хто їх захищає. Тому я прошу, щоб моєму чоловікові та його побратимам присвоїли звання Героя України(посмертно)

Ми самі жили в Полтаві, але загинув він у Миколаївській області і ніхто із людей не знає, кому дякувати. 

6 березня 2022 року було збито 2 гелікоптери. У тих гелікоптерах було 6 Героїв, їх ніхто не знає, люди не знають хто їх захищав.

Мені важливо, щоб пам’ять про всіх Героїв збереглася на довгі роки, щоб наші діти знали, хто виборов їм вільне майбутнє, ціною свого життя.

Я прошу про присвоєння звання Героя України(посмертно), щоб усі знали, хто віддав своє життя за Вільну Українську Державу, за майбутнє всього українського народу.

ЮСУФ ІНАН –  Як ваш чоловік, капітан Чуйко Олександр Олександрович, відреагував на російське вторгнення?

Олена Олексіївна Чуйко - Мій чоловік був патріотом, військовим льотчиком. Був командиром вертолітної ланки гелікоптера МІ-8 вертолітної ескадрильї.

Він знав, що буде війна і він може не повернутися додому.

Він знав, куди йшов і що робив.

Він готував мене до цих днів за півроку до початку війни.

  Він казав, що буде війна, що багато людей загине, що він може не повернутися додому.

Я не хотіла слухати, що він говорив і не хотіла допускати думки, що таке може статися. Тому я робила вигляд що слухаю, хоча не вірила в його слова.

Олександр сказав: «Можеш робити вигляд що ти мене не слухаєш, але я маю знати, що якщо мене не стане ти будеш сильною, заради дітей! Ти будеш знати що робити»

— Я хочу бути впевненим у тобі. — сказав він.

Його місією для мене було «врятувати дітей». Бо дітиє майбутнім України.

24.02.2022 о 04:00 ранку він готувався їхати, попрощався зі мною, поцілував дітей та о 04:20 вийшов із нашого дому.

Він поцілував мене і сказав:

«Ви — найголовніше, що є у моєму житті — все для вашого майбутнього!»

«Бережи дітей!»

ЮСУФ ІНАН – Ви сказали, що бачили це уві сні після того, як стали мучеником. Чи можете ви сказати мені декілька з них?

Олена Олексіївна Чуйко - Після смерті чоловіка він мені багато разів снився.

Його гелікоптер був збитий на ворожій території 06.03.2022, їхні тіла не вдалося дістати відразу. Проте ми змогли провести похорон 18 березня.

У сні він був змученим, говорив що в нього все забрали. Він був виснаженим і нещасним. Після того, як тіла були поховані 18 березня 2022 року, я бачив його усміхненим і щасливим. Він прийшов додому. Він грався з дітьми. А потім пішов.

Я не можу сказати, те, що я бачила - це було сном чи реальністю.

ЮСУФ ІНАН – Як ви дізналися, що капітан Чуйко Олександр Олександрович загинув?

Олена Олексіївна Чуйко - Зателефонували його товариші. Вони повідомили. Весь світ зупинився, коли я це почула. Я не могла зрозуміти, що відбувається.Я просто не хотіла і не могла в це повірити. Я досі не можу цього усвідомити. Хоча і знаю, що це неможливо, я чекаю що він повернеться додому, коли закінчиться війна.


ЮСУФ ІНАН – Що ви відчули?

Олена Олексіївна Чуйко - Мені дуже боляче. Я постійно  плакала. Ми були зруйновані зсередини та засмучені пізньою доставкою тіл додому. Але у нас не було іншого вибору. У країні - війна. Щоб дістатися до них, знадобився час.

Моє серце розбите. Смерть чоловіка болить у моєму серці постійно. Ми були закохані одне в одного. Він був закоханий у мене і в свою професію, в Україну.

Ми розділили багато прекрасних днів. Наші діти народилися у любові, ми були щасливі.

З його смертю я частково померла разом з ним.

Наші спогади завжди зі мною...

Я все ще так його люблю. Я сумую за ним - мій янгол.

ЮСУФ ІНАН – Діти дуже маленькі. Як вони це прийняли?

Олена Олексіївна Чуйко - Наші діти були дуже маленькими, коли мій чоловік загинув. Ані було 2 роки, Діані 4 роки.

Вони не розуміли,  що таке смерть. Аня не може зрозуміти, що її тата вже ніколи не буде вдома, тому що вона маленька. Діані зараз 5 років і їй дуже тяжко. Вона скучає та все одно чекає тата додому.


Ми довго готувалися як ій повідомити цю страшну новину. Ми говоримо про смерть. Про життя після смерті.

Для свого віку вона багато чого розуміє, їй справді важко. Вона постійно сумує і плаче, спить з фотографією тата. Вона  знає, що тато більше ніколи не повернеться додому.

Діти постійно розмовляють про нього.

Тато летить, тато помер, тата вже ніколи не буде з нами...

Їх тато загинув захищаючи нашу країну, щоб жили інші.

Як ти? як ти тримаєшся

Пройшло близько року. Я все ще плачу. Мені все ще болить як і тоді коли я дізналася про загибель чоловіка. Я не можу звикнути до його відсутності. Нам доводиться жити в іншій країні.

Мені все ще боляче і краще не стає. Полум’я у моєму серці постійно розгорається, це ніби - пекло. Лише на землі.

Я все ще дуже його люблю і в якийсь момент чекаю, що він повернеться, хоча і знаю, що це неможливо.

ЮСУФ ІНАН – Діти шукають свого батька?

Олена Олексіївна Чуйко - Шукають.. Мій чоловік дуже любив дітей і мене. Ми були дуже щасливою сім'єю. Росія знищила наші домівки, родини та будівлі в нашій країні.

ЮСУФ ІНАН – Що ви пережили після смерті капітана Олександра Олександровича Чуйка?

Олена Олексіївна Чуйко - Я в стані шоку. Я досі не можу це прийняти. Вдома, коли я готую на кухні, я відчуваю себе так, ніби він поруч зі мною. У мого чоловіка був заповіт. Він хотів, щоб я врятувала дітей. Нам довелося залишити дім, нашу країну, поки не закінчиться війна.

ЮСУФ ІНАН –  Як почувається ваша родина та родина вашого чоловіка?

Олена Олексіївна Чуйко -  Вся наша родина розбита горем. Ми все ще його чекаємо. Він був хорошою людиною, всі його любили. Наші родини переживають дуже важкі часи. Ми вдячні йому. Він боровся за волю України і загинув за нас як Герой і Святий.

Наша родина живе в Київській області.

ЮСУФ ІНАН – Ви думали, що Росія вторгнеться в Україну?

Олена Олексіївна Чуйко - Я знала, що буде війна. Він так говорив.

Мій чоловік готував мене за півроку до початку війни. Він казав, що буде війна, що багато людей загине і він може не повернутися додому.

Я казала, що це неможливо і не хотіла  його слухати. Я не хотіла того всього чути, але він говорив.

Ти можеш вдати, що не слухаєш, але я буду говорити, тому що я маю бути впевненим, що якщо я загину, ти будеш сильною і будеш знати що робити. Головне завдання, яке він постійно ставив переді мною, – врятувати дітей.

Бо діти - майбутнє нашої України. Ми залишимо Україну нашим дітям. 

ЮСУФ ІНАН – Де ти зараз живеш?

Олена Олексіївна Чуйко -  Спочатку я нічого не розуміла, Тепер я пам'ятаю кожне його слово. Хоч і робила вигляд що не слухаю, зараз кожне його слова в моїй голові. Ми переїхали до Польщі заради безпеки дітей. Ми повернемося, коли закінчиться війна.

1. ДЕНЬ

2. ДЕНЬ

3, ДЕНЬ

4, ДЕНЬ

5, ДЕНЬ

ЮСУФ ІНАН / ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ

www.sehitlerolmez.com

Twitter@Yusufinan2023

İnstagramyusufinan2023

İnstagramfondinan2016

E-Mailgundem@sehitlerolmez.com