Миколаївський ранок, що забрав життя: Сергій Стецюк загинув унаслідок ракетного удару
Штаб-сержант Сергій Стецюк із Кіровоградщини загинув 18 березня 2022 року під час ракетного удару по військовій частині в Миколаєві. Йому було лише 28 років.
Editor
Миколаївський ранок, що забрав життя: Сергій Стецюк загинув унаслідок ракетного удару
ЮСУФ ІНАН / YEREL GÜNDEM / УКРАЇНА
18 березня 2022 року став трагічним днем для багатьох українських родин. Серед тих, хто загинув внаслідок потужного ракетного удару по Миколаєву, був і штаб-сержант Збройних сил України Сергій Стецюк. Йому було всього 28 років.
Сергій народився в селищі Новоархангельськ Кіровоградської області. Свою шкільну освіту здобув у місцевій середній школі №1, а згодом опанував професію кухаря в Торговицькому ПТУ №30. Але його життєвий шлях вивів за межі кухні — у 2015 році Сергій підписав контракт зі Збройними силами України та приєднався до лав захисників країни.
Під час повномасштабного вторгнення Росії Сергій проходив службу в 145-му окремому ремонтно-відновлювальному полку Сил логістики ЗСУ. Він був сержантом матеріального забезпечення — людиною, від якої залежало забезпечення боєздатності техніки та безпека побратимів.
18 березня російські ракети завдали нищівного удару по Миколаєву. Одна з ракет влучила у військову казарму, де в той момент спали українські воїни. Через ближню дистанцію запуску система повітряної тривоги не встигла попередити місто. Життя десятків військовослужбовців обірвалося вмить — серед них був і Сергій.
Мати героя Алла згадує: «Сірьожик був дуже дуже хороший синочок, чесний, порядний, добросовісний, справедливий, дружелюбний. Дбав про своїх менших братиків і сестричок. Завжди дуже в усьому мені допомагав. Це синочок з великої літери. Ми всі дуже його любимо і будемо любити вічно».
За свою службу та відданість Україні Сергій Стецюк був посмертно нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Героя поховали в селі Левківка на рідній Кіровоградщині. У Сергія залишилися мама, три сестри та двоє братів.
Сергій Стецюк — ще один яскравий приклад того, якою ціною Україна виборює свободу. Його жертовність — неоціненна, а пам'ять про нього — вічна.
ЮСУФ ІНАН / YEREL GÜNDEM
